Створено за підтримки

Google Україна

Аутентична Україна
Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього

Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього

Традиції орнаментального мистецтва кримських татар

Орьнек – це традиційний орнамент у декоративно-ужитковому художньому мистецтві кримських татар. Орнаментом оздоблювали різноманітні предмети побуту та культу: одяг, тканини, ювелірні вироби, меблі, архітектурні об'єкти, надгробки.

В Кримському ханстві діяла система цехового виробництва. В кожному великому місті працювали цехи ремісників: ткачів, ювелірів, вишивальників, кушнірів, мідників тощо. Високохудожні вироби купувала кримська знать; також вони знаходили своїх покупців в інших країнах. Крім професійного ремісничого виробництва, були поширені хатні ремесла, зокрема вишивка та ткацтво. 

Орнамент у різних видах народного мистецтва

Срібний жіночій пояс та ткани покривало на голову “марама”. Приватна колекція.

Справжнім культурним надбанням України вважається традиційна двостороння вишивка кримських татар «татар ішлеме», яка налічує понад 60 різних швів. Характерною художньою особливістю вишивки «татар ішлеме» є використання пастельних кольорів у поєднанні зі срібними та золотими нитками. Геометризовані форми орнамент здобув у ткацтві та килимарстві. Для ткацтва використовували, як правило, льон, бавовну, вовну та шовк. Льняна тканина, яку виробляли кримські татарки, відзначалася ніжністю та м’якістю.

ООсобливою красою вирізняється  традиційний орнамент у ювелірному мистецтві. Найпоширенішою технікою була філігрань: виробництво прикрас з тонкого срібного дроту.


Сплетіння східного візерунку: основні мотиви орнаменту орьнек  

Орнаментальне ткацтво. Бахчисарайський історико-культурний заповідник
Рушник прикрашений двостороннім шитвом “татар ішлеме”. Приватна колекція

Орнаментальні мотиви, що зображувалися на різних ремісничих виробах, мали свої стилістичні особливості, які безпосередньо залежали від техніки виконання та матеріалів. Основні мотиви візерунка поділяють на дві групи: рослинні та геометричні. Рослинний орнамент характерний для вишивки, різьблення по каменю, ювелірного мистецтва. Геометричні мотиви переважають в ткацтві та килимарстві.

Традиційний орнамент, крім художньо-естетичного значення, мав важливу знакову та магічну функцію. В ньому кодувалася особлива інформація та за допомогою особливих знаків-символів магічного змісту відбувався захист від злих сил.


Орьнек у традиційному побуті та обрядах

Кімната нареченої. Експозиція Національного музею кримських татар 1920-х рр. (Бахчисарай)
Фрагмент вишивки. Бахчисарайський історико-культурний заповідник

Речами, прикрашеними традиційним орнаментом, оздоблювали інтер'єр осель. Це різноманітні рушники («ев-джияр», «яг без», «софа-пешкір»), серветки («іємені»), хустини, фіранки, різьблені дерев'яні скрині («сандик»), мідний посуд.

Особливим багатством декору відзначався інтер'єр кімнати нареченої. Перед весіллям дівчина готувала посаг, до складу якого входили сотні побутових предметів, які дівчина вишивала разом з подругами власноруч. Під час весілля кімнату молодої святково декорували, кріплячи попід стелею десятки мотузок, що розходилися радіально від центру, на ці мотузки та по периметру усіх стін вивішували усі тканини та одяг, багато декорований вишитим і тканим орнаментом.

Предмети, декоровані традиційним орнаментом, були важливими атрибутами в багатьох обрядах. Тканини та елементи одягу були універсальним предметом дарообміну під час усіх сімейних  та громадських ритуалів: під час обрізання («суннет»), під час весілля («той»), вишиті кисети та хустки разом із худобою дарували переможцям традиційної боротьби («куреш») та кінних змагань («кошу»). Наречена готувала нареченому  комплект подарунків із дев’яти предметів, усталених традицією: кисет, підв'язки для шкарпеток, рушник для обряду гоління, пояс  «очкур» тощо. 


Жива традиція: сучасний стан розвитку орнаментального мистецтва

Традиційний стрій
Вишите пано. Автор Мамут Чурлу
Головний убір Фес та вишита тканина

Непоправних втрат орнаментальному мистецтву кримських татар завдали події депортації 1944 року, адже народ був поставлений в умови виживання. Відродження різних народних ремесел (ювелірного, гончарного, ткацтва та вишивки) розпочалося на початку 1990-х років. Зокрема у 1991 році в Сімферополі почали діяти курси, на яких свої знання з традиційної вишивки передавала спадкова майстриня Зулейха Бекірова.

Сьогодні в техніці кримськотатарської вишивки «татар-ішлеме» та «мклама» працюють такі майстрині, як Ельвіра Османова, Юлія Тулупова, Гульнара Негляденко, Тамара Ключкіна, Хатідже Юнусова та інші. На початку 2000-х років розпочав свою діяльність спадковий ювелір Айдер Асанов, котрий навчив ремеслу понад 20 учнів. Помітний внесок у розвиток традиційного кримськотатарського орнаменту орьнек зробив художник та мистецтвознавець Мамут Чурлу. Серія організованих ним семінарів та виставок сприяла розповсюдженню орнаментики орьнек в найрізноманітніших видах народних ремесел та її художній інтерпретації.

Орнамент орьнек використовують у кераміці (Рустем Скибін, Марина Курукчі, Мамут Чурлу, Ельдар Гусенов), килимарстві (Мамут Чурлу, Ірина Тесленко), у художніх панно (Гульнара Неглядено, Мамут Чурлу, Юлія Тулупова) та розписі на склі (Зера Аблязісова, Афізе Юсуф-кизи).

Особливості використання орнаменту в сучасних виробах мистецтва полягають у комбінуванні різних технік та прийомів в одному творі. 12 лютого 2018 року орьнек був доданий до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Перевірте свої знання!

Віримо, що на нашому сайті Ви знайшли багато нового і цікавого, а, можливо, й стали справжнім експертом та готові передавати знання і традиції українського народу. Щоб упевнитися в цьому, радимо пройти тест.

Хочете знати більше? Радимо ознайомитися

  1. Акчурина-Муфтиева Н. Декоративно-прикладное искусство крымских татар ХV – первой половины ХХ веков. Симферополь, 2008. 392 с.
  2. Чепурина П. Я. Орнаментальное шитье Крыма. М. – Ленинград, 1938. 64 с.

Частина фото була люб’язно надана ГО «Алєм».