Пісенна традиція села Лука Києво-Святошинського району Київської області

Пісні села Лука

Фото народного колективу села Лука 1990-х років у Музеї народної архітектури та побуту (м. Київ)

Село Лука розташоване поблизу селища Білогородка (історичний Білогород) неподалік від Києва. Село розкинулося на берегах річки Ірпінь. Його окрасою є церква Святителя Миколая, яку видно з різних куточків села. На території села знаходиться важливий історико-ландшафтний об'єкт – гора Кочур, де розташовувалося згадане в літописах середньовічне селище.

В селі Лука усна традиція зберегла до наших часів пісні найрізноманітніших жанрів: від календарних та ритуальних (щедрівок, колядок, купальських пісень, веснянок, петрівчаних пісень) до ліричних пісень, балад гетьманських часів, козацьких, наймитських та сирітських пісень. У пісенній творчості села збережено понад 70 весільних пісень, серед яких унікальні «ладкання», «передирки» між дружками, ритуальні співи свашок тощо. Так, перед випіканням коровайниці співали:

Побутові пісні також становлять значний пласт пісенного фольклору села, в них змальовуються найрізноманітніші аспекти щоденного життя селянина.

Співочій манері села Лука притаманний стиль Київського та Житомирського Полісся, проте місцева манера виконання поєднує у собі стилістичні ознаки й інших регіонів. Зокрема тут у виконанні іноді зустрічаються елементи полтавського діалекту (пом'якшення слів що закінчуються на «ля», «льо»). Але назагал спів лучан має всі ознаки наддніпрянської пісенної традиції, а саме: розлогий стиль виконання, розвинуту мелодику та грудне звучання.

Дослідження пісенної традиції села Лука

Народний колектив у 1980-х роках

Мелодійні та ліричні пісні села Лука постійно привертали увагу дослідників-фольклористів. Найповніше вивчення пісенної традиції села здійснив професор Київського національного університету, заслужений працівник культури України Іван Павленко.

У 2009 році він опублікував книгу «Пісенна традиція села Лука», в якій міститься найповніше зібрання народної творчості цього пісенного осередку Київщини. Дослідник зафіксував  близько 300 пісень різних жанрів, проаналізував жанрово-тематичні та мелодико-стилістичні особливості місцевого пісенного виконавського мистецтва.

Пісня села Лука сьогодні

Виступ колективу «Червона калина»

Колектив «Червона калина» в Музеї Івана Гончара

Народний колектив в селі Лука був створений у 1986 році. Ще раніше жінки часто спонтанно збиралися в гурти і співали свої улюблені пісні. До певного часу лідером гурту була Софія Герасименко (1923-2003). Вона зберігала у пам’яті безліч народних пісень та варіантів їхнього виконання. Сьогодні керівником хору є Надія Євгенівна Лубанська. Серед учасниць-виконавців Волошина Ганна Володимирівна (1959), Забудська Надія Василівна (1946), Нестеренко Софія Федорівна (1951), Попова Марія Федорівна (1952), Скопецька Зінаїда Савівна (1953).

У народному колективі є кілька солісток-виводчинь, кожна з них має свій індивідуальний стиль та власні прийоми імпровізації, що робить виконання кожної композиції хору неповторним. Учасниці народного гурту сьогодні є частими гостями найрізноманітніших фестивалів та майданчиків народної музики в України. Оцінили майстерність українського колективу і за кордоном, зокрема на фестивалі «Балтика» у Литві. Свої костюми, стилізовані під традиційний український стрій, учасниці гурту вишили власноруч.

2018 року пісенну традицію села Лука внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.