Створено за підтримки

Google Україна

Аутентична Україна
Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області

Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області

Білим по білому

На берегах мальовничої річки Говтва, на Полтавщині, розташоване містечко Решетилівка – один із найвідоміших сучасних центрів народних промислів України, що набув розквіту в ХІХ столітті.

Свято «Решетилівська весна», 2016

Саме тут зародилася традиція вишивати білими нитками по білій тканині, відома як технологія виконання вишивки «білим по білому»,  або «біллю». Вважають, що й назва Решетилівки походить від вислову «решетити тканину». Щоб замаскувати шви при з’єднанні двох частин, тканину «решетили» (вишивали мережки). Настилування «біллю» існує відтоді, як існує тканина і полотняне переплетення.

Один з найдавніших зразків орнаменту білою лічильною гладдю, у поєднанні  з виколюванням та мережкою, маємо на чернігівському рушнику 1746 року, що зберігається в Чернігівському краєзнавчому музеї. З часом ця оригінальна вишивка поширилася в усіх етнографічних регіонах України, стала візитівкою Полтавщини та брендовою для української культури. 



Секрети решетилівських вишивальниць 

Вироби вишивальниці Н.Іпатій на виставці у музеї І.Гончара (Київ)
Фрагменнт жін. блузи. Майстер Л.Пілюгіна

Традиційно «біллю» вишивали рушники, святкові, весільні чоловічі й  жіночі сорочки. Сьогодні їх продовжують виготовляти з тонких прозорих тканин – льону, маркізету, батисту, шовку.

Особливістю решетилівської вишивки є поєднання рослинного та геометричного орнаментів – «барвінок», «хмелик», «морока», «курячий брід», «зозулька», найулюбленіші – «гілка», «ламане дерево». Геометричний орнамент складають найпростіші фігури: скісний і прямий хрест, квадрат, ромб, трикутник, зірчасті мотиви.

Особливістю є й одночасне поєднання п’яти-семи технік: «лишва», різні види «мережок», «вирізування», «виколювання», «солов’їні вічка», «зерновий вивід». Для контрастності майстри додають небілені нитки або ж підфарбовані в попелясті тони («куниці»). Така вишивка створює рисунок високого рельєфу зі світлотіньовим моделюванням. Залежно від напрямку світла узор по-різному то відбиває, то поглинає світло, створюючи його багату гру.

«Ми передаємо цю традицію споконвіку,
наші матерi вміли вишивати – і наші діти навчилися від нас». 
(вишивальниця Н. Іпатій)  

Роботи вишивальниці з Решетилівки Надії Вакуленко
Майстриня Лариса Пілюгіна

Наприкінці ХІХ століття Решетилівка офіційно стала одним із центрів-осередків народного ткацтва, килимарства та вишивання в Україні. У 1905 році губернатор і земство заснували тут артіль з вишивання та гобеленства – Решетилівський ткацький навчально-показовий пункт,  на базі якого у 1922 році утворилася художньо-промислова артіль «Троянда» з вишивальним цехом, а з 1926 року – артіль ім. Клари Цеткін.

Одна з найстарших решетилівських вишивальниць Фросина Ребрик відома тим, що у 1930-1940-х роках їй довелося вручати решетилівські рушники Максиму Горькому, Й. Сталіну та М. Хрущову. З 1960  року працювала фабрика мистецьких виробів зі школою майстрів.

Сьогодні носіями технології виконання вишивки «білим по білому» є майстри та викладачі Решетилівського художнього професійного ліцею, вишивальниці приватної майстерні «Соломія», вчителі Решетилівської дитячої школи мистецтв, Решетилівської гімназії ім.. І. Л. Олійника. У місті працює близько  десяти приватних майстерень.

Сучасні вишивальниці – Надія Вакуленко, Лариса  Пілюгіна, Ніна Іпатій стверджують, що вишивати білими нитками по білому полотну  дуже складно, насамперед для очей, адже орнамент ніколи не наносять на тканину одразу. Спочатку майстриня малює свою «картинку» на папері, а потім, шляхом складного підрахунку, переносить малюнок на полотно. Через таку кропітку працю на один виріб витрачається від двох до шести місяців.



Решетилівка мандрує світом 

Копія сорочки Софі Лорен з Решетилівського краєзнавчого музею

Ще у 1920-х роках містечко здобуло світову славу на виставках українського мистецтва в Мюнхені, Парижі, Марселі, Брюсселі. Цікаво, що одного разу письменниці, етнографу Олені Пчілці довелося представляти на конкурсі в Парижі вишивку «біллю» майстрів решетилівської фабрики. Коли їй  не повірили, що це робота людських рук, то О. Пчілка привезла туди майстринь, які просто вразили журі.

Саме решетилівські майстри у 1969 році виготовили сукню «білим по білому» для всесвітньо відомої італійської акторки Софі Лорен для зйомок фільму «Соняшники» (1970 рік), що проходили  в селі Чернечий Яр біля Диканьки на Полтавщині. Потім цю сукню акторка демонструвала на подіумі в Римі. Нині копію сорочки Софі Лорен зберігають у Решетилівському краєзнавчому музеї.

Але поряд зі славою Решетилівки гостро постає проблема продовження традиції молодими майстрами. Тому у лютому 2018 року технологію виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, що передбачає здійснення заходів з її охорони Решетилівським художнім професійним ліцеєм.


Перевірте свої знання!

Віримо, що на нашому сайті Ви знайшли багато нового і цікавого, а, можливо, й стали справжнім експертом та готові передавати знання і традиції українського народу. Щоб упевнитися в цьому, радимо пройти тест.

Хочете знати більше? Радимо ознайомитися

  1. Кара-Васильєва Т.В. Полтавська народна вишивка. К.: Наукова думка. 1983. 135 с.
  2. Титаренко В.П. Полтавська народна вишивка: минуле і сучасне (виховний аспект): навч.-метод. посіб. Полтава: Верстка, 2000. 136 с. 21. 
  3. Українське народне мистецтво. Тканина та вишивка. К., 1960. 62 с.
  4. Унікальна решетилівська вишивка. Історія та сьогодення: сайт: URL: https://sites.google.com/site/resetilivka/home/novaa-stranica-redaktirovat

На цій сторінці використано матеріали Решетилівського краєзнавчого музею, інтернет-сайтів http://reshetylivka.com.ua/, http://gobelen.in.ua/ та світлини авторських  робіт  вишивальниць Лариси Пілюгіної,  Ніни Іпатій, Надії Вакуленко.